Яблуко добрих вістей

До книги Василя Голобородька (1945 р.н.) — чільного представника Київської школи поетів, одного з най­ві­до­міших у світовому літера­турному контексті україн­ських поетів XX ст. — увійшли вибрані вірші майже з усіх його поетичних збірок. Попри радянську цензуру й гоніння, поет зумів залишитися нонконформістом, зробивши знач­ний внесок в літературний процес. Свого часу у Бел­граді вийшла антологія світової поезії XX ст. з промовистою назвою: «Від бенгальця Рабіндра­ната Тагора до українця Василя Голобородька». А 1966 року Голобородько напи­сав пророчого вірша, який починався так: «Викрали моє ім’я...» І ось 2016 р. в нього таки викрали ім’я, назвав­ши ним головного героя розва­жального серіалу «Слуга народу»... Проте, як свідчить історія, Поет теж має шанс на перемогу. Але, мабуть, тільки після земного життя... ⠀ БЕЗ ІМЕНІ ⠀ Викрали моє ім’я (не штани ж — можна і без нього жити!) І тепер мене звуть той, у кого ім’я викрадено. Я вмію сіяти і мурувати білі стіни, і коли я посію, то всі дізнаються, що сіяв той, у кого ім’я викрадено, а на білих стінах я завжди пишу: стіну вибудував той, у кого ім’я викрадено. Привітальні телеграми і листи ідуть уже на моє нове ім’я, на ім’я того, у кого ім’я викрадено. Уже всі примирилися (бо ж і сам давно) із моїм новим ім’ям. Дружина теж звикла. Тільки от не знаю, як бути дітям, як їх кликатимуть по-батькові? ⠀ 1966 ⠀ * * * ⠀ для чого ми згадуємо наші поразки якщо не прагнемо реваншу? для чого ми розшукуємо могили наших героїв якщо тамуємо в собі почуття помсти? ⠀ 1994