Василь Симоненко (1935–1963) — поетична легенда «шістдесятництва» як суспільно-мистецького руху. Його вірші не пропускала до друку радянська цензура, тому їх поширювали у самвидавних списках і переписували від руки — вчителі, професори і хлібороби. Рядки поета промовляли з Шевченковою силою:
⠀⠀«Народ мій є! Народ мій завжди буде!
⠀⠀Ніхто не перекреслить мій народ!..»
⠀
Зрештою, поет провістив і наші дні:
⠀⠀«Україно, ти — моя молитва,
⠀⠀Ти моя розпука вікова...
⠀⠀Гримотить над світом люта битва
⠀⠀За твоє життя, твої права».
Василь Симоненко (1935–1963) — поетична легенда «шістдесятництва» як суспільно-мистецького руху. Його вірші не пропускала до друку радянська цензура, тому їх поширювали у самвидавних списках і переписували від руки — вчителі, професори і хлібороби. Рядки поета промовляли з Шевченковою силою:
⠀⠀«Народ мій є! Народ мій завжди буде!
⠀⠀Ніхто не перекреслить мій народ!..»
⠀
Зрештою, поет провістив і наші дні:
⠀⠀«Україно, ти — моя молитва,
⠀⠀Ти моя розпука вікова...
⠀⠀Гримотить над світом люта битва
⠀⠀За твоє життя, твої права».