Колись Домінікас був безтурботним диким конем. Він гасав лугами й полями та грався в піжмурки зі знайомими жабками. Направду, він тоді був не дуже вихованим, бо навіть не знав, як потрібно поводитися з гарними панночками-квітами. Навіть не замислювався, що краса існує для того, аби нею милуватися, складати для неї вірші й відчувати від цього велику радість. І лише кохання до синьоокої волошки та мандрівка до Африки змінили коня Домінікаса та весь його світ.