26 Якби міста вміли говорити

Історія занурює читача у світ почуттів, любові, зради та культурних перетворень. Цей роман — не просто історія про кохання, а глибоке дослідження людських відносин у контексті різних культур, зокрема української, японської та бельгійської.

Авторка з перших сторінок формує унікальну атмосферу, яка дозволяє уявити, як міста, де розгортаються події, могли б «говорити». Вони б розповіли про своїх мешканців, про їхні мрії, страхи, радість і горе. Бондарчук вміло використовує цю метафору, щоб підкреслити, що кожне місто, будь то Київ, Токіо чи Брюссель, має свою душу, яка відображає життя людей, що в ньому живуть. Відтак, ми не просто слідкуємо за героями, але й відчуваємо пульсацію міст, які стають невід’ємною частиною їхніх життів.

Марічка Василишин — героїня, яка виростає в Києві на Русанівці. Її шлях до Японії — це не лише фізична подорож, а й внутрішній пошук. Вона — дівчина-розумничка, обдарована, цілеспрямована, яка мріє про кар'єру в японістиці. Сільвен Классенс, син бельгійського професора, представляє інший бік медалі — молодий чоловік, який намагається звільнитися від тіні батька і знайти своє місце в світі.