23 Фразеологічний Словник Української Мови

Фразеологічний Словник Української Мови "Фразеологічний словник української мови" - короткий (містить близько 2500 виразів), однотомний, для широкого кола читачів, і передусім учнів. Саме цим і зумовлені певні обмеження у доборі фразеологізмів та їхніх форм, розробці статей: фіксуються тільки найуживаніші варіанти й значення, в окремих статтях скорочуються тлумачення, не розрізняються серед стрижневих слів омоніми, подається лише одна цитата-ілюстрація, до мінімуму зведена також довідкова частина. "Фразеологічний словник української мови" не містить у собі: 1) стійкі словосполучення з одним фразеологічно зв’язаним компонентом: брати участь; звертати увагу; вовчий апетит; 2) складні словосполучення термінологічного характеру: головний мозок; грудна клітка; колінчатий вал; 3) прислів'я та приказки, що не набули цілісного, ідіоматичного значення: вовків боятися - в ліс не ходити; краще з розумним свині пасти, а з дурнем у карти грати; зачепився за пень та й простояв цілий день; 4) синтаксично подільні крилаті вислови: і спочинуть невольничі утомлені руки (Т. Шевченко); я вийду сама проти бурі (Леся Українка); треба всюди, добрі люди, приятеля мати (С. Руданський); 5) грубопросторічні, вульгарні, жаргонні й вузькодіалектні вирази: до чортового батька; закладати за галстук; давити сачка; балду ганяти; жаба пузата "товста людина"; дерти лице (бойківське) "соромити"; 6) складні прийменники й складені сполучники: на відміну від; для того щоб і т. ін.